Що таке "інклюзія"?     

    Інклюзія (від англ. inclusion — включення) — процес збільшення ступеня участі всіх громадян в соціумі. І насамперед тих, що мають труднощі у фізичному чи розумовому розвитку. Він передбачає розробку і застосування таких конкретних рішень, які зможуть дозволити кожній людині рівноправно брати участь в академічному і суспільному житті. Поняття інклюзії близьке за значенням з поняттям інтеграція та протилежне до сегрегація. При інклюзії всі зацікавлені сторони повинні брати активну участь для отримання бажаного результату.
     Інклюзія в широкому соціально-філософському сенсі розуміється як форма буття, спільного життя звичайних людей і людей з обмеженими можливостями (інвалідів), за чи проти якої виступає суспільство та його підсистеми (у тому числі інститути освіти), і по відношенню до якої і ті, й інші члени суспільства мають право вільного вибору.
Інклюзія — це процес реального включення осіб з інвалідністю в активне суспільне життя і однаковою мірою необхідна для всіх членів суспільства. Інвалідність — це не вирок долі, це, швидше, такий спосіб життя за обставин, що склалися, який може багато дати особі з інвалідністю і людям, що оточують її, якщо інвалідність розглядати в рамках соціальної концепції. Тоді головний сенс процесу інклюзії можна позначити так: «Всім тут раді!» Або може стати нестерпним щоденним стражданням для всіх членів суспільства, якщо інвалідність розглядати тільки в рамках біологічної концепції, коли «Інвалід — людина, яка повністю або частково позбавлена працездатності унаслідок якої-небудь аномалії, поранення, каліцтва, хвороби» (С.І. Ожегов).
     Останнім часом в освітньому просторі все частіше можна почути таке словосполучення, як «інклюзивна освіта», або «інклюзивне навчання». Не хочеться вдаватися сьогодні до наукових визначень даного терміну, намагатимусь роз’яснити його зміст простіше.
«Одного зимового ранку багато учнів прийшли до школи, але вони не могли відразу попасти до шкільного приміщення. Справа в тому, що сніг запорошив східці, які чистила лише одна жіночка, що працювала в даній школі. Учні намагалися терпляче чекати доки вона очистить їм прохід. На противагу тому, хлопець, який приїхав до школи в інвалідному візочку, попросив почати прибирання снігу з пандуса. На що прибиральниця відповіла хлопчику, який мав обмеження рухового апарату: «Подивись, ти лише один на візочку, а чисті східці чекають багато учнів. Я не можу надати пріоритет тобі одному, тому що тих, хто чекає чисті сходинки більшість». На що учень на візочку відповів: «А Ви почистіть пандус і по ньому до школи зайдуть всі учні».
      Ця історія максимально точно розкриває зміст поняття «інклюзивне навчання».
Заклади інклюзивного типу працюють з усіма дітьми, незалежно від рівня їх фізичного розвитку, расової приналежності та інших чинників. Тому думка про те, що в них все пристосоване (форми та методи навчання і виховання, обладнання, тощо)лише для «особливих» діток є помилковою. Такі заклади в однаковій мірі приділяють увагу всім вихованцям. Вони створюють найбільш сприятливі умови для оволодіння дітьми навичками колективної праці і самообслуговування , розвитку та навчання, вчать співчуттю і толерантному відношенню до всіх.
    Завдяки інклюзії у дітей, що мають різні обмеження, формується та розвивається почуття, що вони такі ж як всі,нічим не відрізняються від свої здорових однолітків. А здорові діти навчаються сприймати своїх «особливих» друзів звичайними, намагаються налагоджувати з ними приятельські стосунки.